Лентикулярний друк - Лентикулярні лінзи

Лентикулярний друк: як це працює?

Для кращого розуміння того, що таке лентикулярний друк і як він працює, ми б хотіли запропонувати вам невелику екскурсію за лаштунки технології лентикулярного друку.

Лентикулярний друк буває двох видів:

Варіо (або анімація) — перетворення статичного друкованого зображення в динамічне (зміна кадрів, що чергуються), у результаті якого залежно від кута перегляду ми бачимо різні зображення.

Стерео (або 3D) — об'ємні, тривимірні, просторові зображення, які дозволяють передати реалістичну тривимірність об'єктів, наявність відстані між об'єктами, глибину простору.

У свою чергу стереоефект можна розділити на три базових підходи:

3D-стерео — тривимірне, об'ємне зображення, що володіє ефектом озирання (тобто об'єкти можна розглядати з різних боків). Зображення можна отримати за допомогою спеціальної стереозйомки або в програмах 3D-моделювання.

Псевдостерео — ефект, який створює ілюзію рівновіддаленості (по глибині) об'єктів зображення, при цьому самі об'єкти залишаються плоскими. Об'єкти/плани можуть бути отримані з одного або декількох звичайних зображень за допомогою різних графічних редакторів.

Стерео — тривимірне, об'ємне зображення реальних предметів, отримане за допомогою спеціальної стереозйомки.

Варіоефект має безліч підвидів, але основних є чотири:

Фліп — зміна двох і більше сюжетів.

Зум — плавне наближення або видалення об'єкта, зміна його геометричних розмірів.

Морфінг — плавне «перетікання» одного об'єкта в інший.

Анімація — ефект, що створює ілюзію руху об'єкта на площині.

Можлива одночасна комбінація будь-яких ефектів.

Геометричні розміри й фізичні властивості растрових лінз дозволяють говорити про широкий діапазон їх застосування (від календариків до білбордів).

Для створення лентикулярного зображення вам необхідна лентикулярна лінза й підготовлений файл із зображенням.

Вид анімації і процес друку, який ви будете використовувати для створення лентикулярного зображення, визначають, які лентикулярні лінзи (листи) будуть застосовуватися. Товщина і кут перегляду лентикулярів різні.

Вузький кут (характерний для 3D-лінз) створює оптимальний тривимірний ефект. Лентикуляри для створення анімаційних ефектів можуть бути  розташовані як вертикально, так і горизонтально.

Для варіо-зображень більш «чистої» анімації і значно меншого двоїння зображення можна досягти за горизонтального розташування лентикулярів.

Для стереозображень, для великих і стаціонарних рішень, таких як плакати та рекламні стенди на місці продажу (POP), слід використовувати вертикальне розташування.

Лініатура лінзи (лінзовий растр) обчислюється в кількості ліній (лінз) на дюйм листа (Lenses Per Inch) і позначається абревіатурою LPI.

Види й типи лінз (у наявності):

Як створюється стерео або варіозображення?

Для створення послідовності стерео ракурсів можна використовувати програми тривимірного моделювання. Найбільш популярна 3D Studio Max. Ракурси отримують послідовним «рендерингом» сцени, яку видно через камеру (або камери) з різних положень.

Можна підготувати і «плоске» зображення. Це робиться шляхом «нарізки в шари».

Так виглядає «закодована» картинка:

Для варіозображення дві або більше статичних картинок нарізаються смужками і змішуються у послідовному порядку.

Черезрядкова розгортка — поділ зображень на смуги й об'єднання їх в одне (див. малюнок). Залежно від кута перегляду лентикуляр ізолює і збільшує тільки одне з двох або кількох зображень, що чергуються. І перед вами — готовий ефект.

Так виглядає файл з об'єднаними за допомогою черезрядкової розгортки зображеннями:

Ви можете побачити, що кожен лентикуляр містить інформацію про два зображення: А і Б, ізольованих відносно кута перегляду на друкованому лентикулярному зображенні.

Лінзи перевертають зображення, тому кожну смугу об'єднаного за допомогою черезрядковості зображення потрібно дзеркально відобразити перед друком безпосередньо на зворотному боці лентикулярного пластикового листа.

На другому етапі з набору підготовлених файлів необхідно створити смугове зображення (так зване кодування). Суть цього процесу в такому: кожне вихідне зображення розрізається на смуги, і потім з цих смуг формується готове для друку зображення, у якому присутні всі вихідні ракурси (або кадри). Для реалізації цього завдання створено безліч програм, наприклад PhotoProjector (автор Е. Вазенміллер), MrTwister (компанія Triaxes) та ін.

Третій етап, завершальний, полягає в поєднанні закодованого зображення з лінзовим растром.

Друк на лентикулярній лінзі

Визначення частоти (pitch test)

Одна із перших речей, яку вам слід знати — це точна частота лентикулярного листа. За частотою або калібруванням можна визначити точний розмір лінзи. Вона не може дорівнювати 75,00, оскільки частота залежить від виробничої партії і від пристрою виводу, CTP, CTF або цифрового принтера. Слід розрізняти візуальну частоту й механічну (або абсолютну) частоту. Щоб визначити частоту лентикулярного листа слід здійснити pitch test. Перший етап — виведення спеціальної таблиці для визначення частоти на ваш пристрій CTP (computer-to-plate, з комп'ютера на пластину) або CTF (computer-to-film, з комп'ютера на плівку).

Існує можливість визначення частоти за допомогою розміщення чистого лентикулярного листа на формі (або на плівці). Якщо відійти від кінцевого зображення на відстань, передбачувану для перегляду розглядання, то одна лінія повинна бути абсолютно чорною або невидимою. Це і є візуальна частота.

Ми наполегливо радимо надрукувати зображення на лінзі для визначення частоти, що використовується на цьому листі. Це дасть змогу визначити точне значення, з урахуванням того, що листи будуть віддруковані на друкарській машині. Якщо, наприклад, у результаті тесту отримана оптична частота 75,48 LPI і вам необхідно «поєднати» 16 зображень:

75,48 × 16 = 1207,68 ppi.

Що необхідно для створення лентикулярних файлів?

Комп'ютер

Лентикулярні файли можуть бути досить «важкими», і для їх обробки знадобиться потужний комп'ютер. Зокрема, спуск смуг, якщо він не виконаний за допомогою RIP (растровий процесор обробки зображень), може бути досить «важким» для робочої станції.

Програмне забезпечення

Ми не продаємо лентикулярне програмне забезпечення, можемо лише навести деякі приклади програмних продуктів для підтримки цієї технології:

Computer-to-Plate (з комп'ютера на пластину або CTF)

Для досягнення прийнятної якості необхідно мінімум 300 ліній на дюйм (LPI). Більш високої якості можна досягти у разі використання 450–500 ліній. Лінійний растр, адаптований до математично сумісного з частотою лінзи значення, допоможе дати кращий результат і скоротить або виключить можливість утворення «смугастості» (banding), викликаної інтерполяцією зображення під час створення точок. Щоб уникнути муарового ефекту (moiré), слід використовувати певні кути растру.

Пристрій CTP (або CTF) повинен володіти здатністю мінімум 2400 dpi. Чим більша роздільність, тим кращий результат. Чим більша роздільність, тим більшу кількість «кадрів» ви можете об'єднати за допомогою черезрядкової розгортки. Більшість сучасних CTP-пристроїв володіють роздільною здатністю від 2400 до 4000 dpi. Деякі можуть досягти більш високої роздільності, але вони здебільшого призначені для друку цінних паперів.

Пробний друк

ВАЖЛИВО: для лентикулярного друку необхідний лінійний растр з високою роздільною здатністю (прибл. 400 LPI). Для досягнення оптимальних результатів вам необхідно буде створити певну криву експонування.

Вибір фарби залежить від використовуваного вами типу сушки. Для друку на лентикулярних листах ідеально підходять фарби, що твердіють від УФ-випромінювання. Вам також слід встановити тверде офсетне гумовотканинне полотно в друкарську машину.

Важливою складовою процесу друку є тиск: для лентикулярного друку ми використовуємо слабкий тиск або, як ми називаємо його, «друк у легкий дотик». «Міграція або тест на тиск» допоможуть визначити оптимальний тиск.

ОБОВ'ЯЗКОВО рекомендуємо ознайомитися з технічними характеристиками лінз і загальною інформацією, викладеною на сайті компанії «Пластікс-Україна».

Також дуже корисна інформація доступна на сайтах:

1. http://stereoart.ru/paper/p0025.html
Уривок з книги Н. А. Валюс «Стереоскопія», присвячений формуванню зображення через лінзовий растр.

2. http://traditio.ru/wiki/Линзовый_растр
Історія появи лінзових растрів. Опис технології виготовлення і формування зображень.

ТВОРЧИХ УСПІХІВ!